четвер, 19 квітня 2012 р.

                                     Моє шкільне життя  
   Життя прожити -  не поле перейти. Важка та довга дорога, але зупиняючись в якусь мить, повертаєш свій погляд в минуле і розумієш, що воно було лише миттю, яскравим спалахом, немов блискавиця , феєричним та швидкоплинним. Мимоволі згадається дитинство, роки навчання… Я впевнена у 3 школі – скарбниці культурних, духовних, розумових та моральних надбань. Знаючи директора цього закладу, як відповідальну розуміючу людину, розсудливого та вмілого керівника, якому я завдячую тими глибокими знаннями, що їх черпала з навчальних занять, які тепер стали основою мого життя. Також вчетелів, які стали для мене близькою родиною, що піклувались про мене кожний день.
   Зараз ми в 11 класі і з великим сумом в кінці року залишимо нашу рідну школу. Але завжди в моїй пам’яті залишаються добрі, радісні та захоплюючі моменти шкільного життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар